Кілька років тому підприємець Владислав Симочко замислився: чому більшість часнику, який продають в українських магазинах, не свій, а привезений із Китаю? У результаті на світ з’явився унікальний еко-продукт.
ДО ВИРОЩУВАННЯ ЧАСНИКА Я НІКОЛИ НЕ ЗАЙМАВСЯ СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ. За освітою – історик. Працював приватним підприємцем – маю власний магазин. От завдяки тому магазину якось і звернув увагу: українські фермери вирощують дуже мало часника (90% продукту, який продається на ринку, - з бабусиних городів). Але й те можна купити до січня-лютого. А далі на базарах і в магазинах на 99% - китайський часник.
У селі Тур’ї Рамети в мене пустувала земля, залишилась ділянка від батьків. Ось там ми з напарником – моїм родичем Василем Опалеником – і почали вирощувати свій власний часник.
У ПЕРШИЙ РІК ЗАСІЯЛИ ДВА ГЕКТАРИ. Сорти для експерименту обирали довго. Нам пропонували насіння з Франції, Іспанії, Словаччини, Польщі… Ми поговорили з фахівцями, подумали і вирішили: навіщо брати чуже, якщо є своє. У результаті посіяли озимий часник сортів «Любаша» і «Прометей».
На успіх особливо не розраховували, але сподівались. І спочатку здавалось: старт буде вдалий. Часнику вродило багато, і ми вже підраховували, яким буде врожай. Але… пішли дощі. І ми дізнались, що бізнес-план на папері – то одне, а реальність – зовсім інше. І ця реальність залежить від багатьох факторів, які неможливо прорахувати наперед.
От, наприклад, треба обробити поле. А трактор зламався. Поки полагодили – пішов дощ. І такий, що неможливо працювати, бо земля перетворилась на болото. А коли часник все ж таки зібраний, починається інша боротьба. Бо щоб він довго не псувався, треба його три дні потримати у полі, щоб підсохнув. А для цього необхідний спеціальний ангар, щоб не залежати від погоди. До речі, те, що часник погано зберігається, - одна з причин, чому він в магазинах дорогий. Інша – насіння для садіння задороге. Якщо, наприклад, за кілограм картоплі для посадки треба сплатити 3-5 грн., то за кілограм часнику – до 100 грн.
ПЕРШУ НЕВДАЛУ СПРОБУ МИ НЕ СПРИЙНЯЛИ ЯК НЕВДАЧУ, СКОРІШЕ - ЯК ДОСВІД. Проаналізували помилки й наступного разу посадили вже більше. Цього року зняли врожай вже з 6 га. Частину продали українським ресторанам, частина пішла на експорт (у нас вже є постійні покупці в Сербії). Ну і регулярно звертаються нові клієнти, бо вже працює «сарафанне радіо». Люди знають, що у нас якісна продукція.
ТАК, МИ ПИШАЄМОСЬ СВОЇМ ЧАСНИКОМ, БО ВІН ДІЙСНО УНІКАЛЬНИЙ. По-перше, ми його вирощуємо в Турянській долині на високогір’ї (300 метрів над рівнем моря). А це досить складно. Бо в горах великі перепади температури, а часник того не любить. По-друге, наш турянський часник – це еко-продукт. Ми не використовуємо гербицидів. Від шкідників захищаємо посадками білої гірчиці. А від бур’янів рятуємо ручним прополюванням. Наймаємо людей, виходимо самі. І – з 5 ранку до 11 в полі. Потім робимо перерву, бо на сонці працювати дуже важко. Знову виходимо вже о шостій вечора. І - до заходу сонця. Так, це складна праця. Але я не жалкую, що почав цим займатися. Минулого року ми отримали нагороду «Найкращий бренд Закарпаття» в номінації «Локальний бренд». То ж, вважаю, доброю справою займаємось – розвиваємо своє, українське.
ЯК ОБИРАТИ І ЗБЕРІГАТИ ЧАСНИК
Поради від Владислава Симочка
- Виявити поганий продукт можна за допомогою термообробки. Якщо під час смаження часник міняє колір, зеленіє чи синіє, це означає, що вирощували його за допомогою хімії. І як ви розумієте, для здоров’я він не дуже корисний.
- Зберігати часник треба при однаковій температурі. Можна в холодильнику. Але не кладіть в поліетиленовий пакет.
- Якщо часнику багато, частину можна заморозити. Але пам’ятайте, що розморожений часник треба використати на протязі двох-трьох діб, потім він псується.
