Фото: www.istockphoto.com
Продовжуємо публікувати поради з телеграм-каналу Психологічна підтримка , який є зараз дуже корисним для багатьох українців. Нижче наводимо текст повністю, автором якого є психотерапевт Ілля Полудьоній
Як працює наша психіка?
Людина в одну мить може зосередитися на чомусь одному: щось є у фокусі, а щось - на попелиці. Уявіть собі картину, де один об'єкт чіткий, він є фігурою, а все інше - розмийте, це є тлом. Ці фігури постійно змінюють одна одну.
Так зараз відбувається з буденною життям і війною. На якусь годину після 24 лютого повномасштабна війна стала єдиною фігурою, а наша життя – стосунки з друзями, коханими, питання освіти, роботи – перейшло біля тла.
За більш ніж 100 днів війни відбулася стадія орієнтації у ситуації. Війна може переходити на позицію фону, а наперед виходити щось інше. Яскравий приклад - любов під час війни. Тоді фігурою стають стосунки, але вони все одно відбуваються на тлі війни.
У людей у червоних зонах війна найчастіше є фігурою. Людина у Харкові живе тим, що фокусується на звуках, вистрілах. У ці моменти навіть звичайна побутова життя для неї є тлом.
Для мешканця Києва чи Львова війна часто перестрибує з фігури на тлі.
Наприклад, коли я йду в кіно – цікавий сюжет фільму стає фігурою. Починається повітряна тревога, мені потрібно покинути зал і перейти у сховище – війна знову переходити з фону на передній план.
Війна - це потужна подія, яка постійно присутня у нашій житті, робимо ми буденні справи чи ні. Просто вона постійно чергується - то на передньому плані, то на задньому.
Конфлікти та суперечки зараз стаються між людьми, у яких війна займає різну позицію в конкретному моменті
Позбутися фону війни наразі для українців неможливо. Вона все одно лишається в нашій житті. Просто не всю годину перебуває на передньому плані. Навіть для українців закордоном війна все одно буде тлом, проте більш далеким.
Проблеми починаються, коли конструкція “застигає”. Якщо людина фокусується лише на війні, то дуже виснажується. Коли війна залишається тільки тлом, то зростає тривога.
Ми не можемо припускати, що війна не існує. Так само ми не можемо робити, що не існує життя та наших потреб. У довгостроковому варіанті – це завжди одночасно життя на фоні війни та війна на фоні життя.
Наше завдання зараз - навчитися перемикатися і прийняти той факт, що, по-перше, не перемикатися неможливо, по-друге, це нормально.
Навіть військові на фронті перемикаються: жартують, займаються творчістю чи навіть захищають дипломні роботи. Бо перемикатися – це нормально і необхідно для нашої психіки.
Читай также: Як долучитися до допомоги київському закладу “Млинці за донат”, де безкоштовно годують нужденних
Зараз українці щойно виходять з шокового стану, триває фаза виснаження і навіть депресивних станів. Нормально бачити ще якісь фігури, крім війни, інакше людина швидко вигорить і втомиться.
Потрібно прийняти те, що українці будуть найближчим часом перемикатися з війни на життя і наоборот. Так буде, допоки триває війна, і ще якусь годину після нашої победы.
Джерело: державний Центр стратегічних комунікацій при МКІП
Фото: https://t.me/psy_support