В Києві відкрили 17-ю скульптурку проекту «Шукай». На цей раз бронзова міні-скульптурка привсячена столичній каві.
Проект "Шукай" представлений бронзовими міні-скульптурки, які презентують Київ та розкидані по всьому місту: містяни та гості знаходять їх і таким чином більше дізнаються про історію столиці.
Читай также: Уляна Супрун розказала все, що варто знати про каву
Нова скульптура виглядає вона так: столик, на якому стоїть чашка кави і лежать олівець з газетою. А розташувався нова скульптурка на вулиці Велика Житомирська, 20 (колона біля Сity-Zen cafe & bar).
Чому київська кава варта скультпури?
Автор проекту "Шукай" Юлія Бевзенко розповіла на своїй сторінці в Facebook, що київська кава набуває популярності ще з середини 19 століття. Зерна завозять з-за кордону, а обсмажують їх у Києві на спеціальній фабриці. Каву з тих пір подають в кондитерських, які згодом стають вельми популярними.
Читай также: Кава з собою по-українськи: напій випили, кришечку і стаканчик - з'їли
Ось, наприклад, - кавовий заклад Бернара Семадені (Хрещатик, 15). Уже тоді відомий кондитер сам писав у віршах рекламні оголошення про свою солодку продукцію, а його кондитерська ще й була визнана провідним центром для ділових зустрічей. Насолоджуючись кавою, її відвідувачі не тільки обговорювали біржові новини, а й охоче читали свіжі газети або грали в шахи. Коли ж на Хрещатику відкрили ще тоді єдину телефонну станцію, підприємливий Семадені викупив перший номер, за яким бажаючі могли заздалегідь замовити у нього столик.
Кав'ярня розташовувалася біля Київської біржі, за відвідування якої треба було платити. Було багато приватних осіб фактично без грошей в кишені, але вони бачили в придбанні акцій на невелику суму шлях до безтурботного життя на ренту і дивіденди. Були й ті, хто прагнув бути схожими на великих біржових гравців. Нехай виграші були мізерними - гра приносила масу вражень. Особливо їх приваблювала можливість отримувати гроші з повітря.
Таких комбінаторів називали "біржовими зайцями". Але справи свої вони найчастіше робили не в біржі, так як за її відвідування потрібно було платити, а поруч з нею, на вулиці. Втім, коли натовп «зайців» запруднював тротуар, городовий розганяв її. Так що найчастіше ділові переговори велися в кафе поряд, яку тримав швейцарець Бернард Семадені. Іноді розрахунки тут робилися олівцем прямо на мармуровій поверхні столиків.
Читай также: Киянин Юрій Тарасюк запатентував свою лавандову каву
І саме з цієї кав'ярні бере почтаток історія столичної кави. За легендою, якщо потерти бронзову скульптурку, то бадьорість прийде без праці.
