Що можна зробити з пляшки пива? У відомого блогера Лани Світанкової – купа відповідей на це питання: приготувати десерт, створити оригінальну приправу «бірчицю» або організувати Beer Running Club – клуб для тих, хто любить і біг, і пиво.
ПИВО Я ВІДКРИЛА ДЛЯ СЕБЕ РОКІВ ВІСІМ ТОМУ. Я не вживаю міцних алкогольних напоїв, не дуже люблю вина, а от пиво мені смакує. Першим, яке вразило, став випитий у Чехії темний “Kozel”. З того часу я пройшла шлях від абсолютно спонтанних і випадкових дегустаційних відкриттів до планування подорожей навколо цього напою. А кількість скуштованих сортів сягнула майже 3000. Цифру відстежити досить легко, бо я колекціоную пивні етикетки, але лише з тих пляшок, які випила особисто, ну і останні кілька років веду дегустаційний список.
Пивна культура від країни до країни дуже відрізняється. Звісно, всі знають, що традиційно пивними країнами є Бельгія, Чехія, Німеччина. Але зараз і питомо винні країни на кшталт Італії чи Португалії, або скандинавські країни, де завжди вживали міцний алкоголь, мають чим похвалитися. На щастя, і в Україні є зараз чим пишатися і чому тішитися. Особисто моїм вибором завжди лишатиметься Бельгія. Одне з найяскравіших вражень, яке я там отримала, - 11% кислий ель броварні Alvinne з додаванням копчених персиків і витриманий у дубових діжках. Крім того, дуже хочу відкрити для себе пивну Америку.
БІРЧИЦЯ З'ЯВИЛАСЯ ДОСИТЬ НЕОЧІКУВАНО. Все почалося з того, що я не люблю гірчицю. От серйозно, взагалі. Вона мені відбивала смак, із нею не чуєш взагалі, що їси, лише цей пекучий вогонь у роті! Але кілька років тому я потрапила в музей гірчиці у Кельні. Там вперше і побачила гірчицю на пиві. Таке збочення я не могла пропустити, і була вражена, наскільки вона смачна. Геть не така гостра, як ми звикли (бо в зернах, а не пастоподібна), з легкою кислинкою і взагалі мала свій особливий смак! Ще кілька років я всюди шукала таку гірчицю. Натрапила на різні варіанти у різних містах (переважно Німеччини), а якось подумала, що незле б уже дізнатися, як її роблять. Знайшла рецепт, адаптувала його під свій смак і пригостила друзів. А потім похвалилася у фейсбуці. І виявилося, що така бірчиця (від англ. «beer» - пиво – ред.) цікавить багатьох. Перші слоїчки розійшлися по знайомих. Потім було кілька фестивалів, спільних проектів, корпоративних замовлень і замовлень маленьких крамничок, але… Я хотіла робити це офіційно. А в таких обсягах (мене не дуже цікавив вихід на великі кількості, бо все ж таки це хобі, а не бізнес) це зробити, на жаль, неможливо. Поки що законодавство не бере до уваги існування домашніх мікро-бізнесів, і це унеможливлює їхню легальну роботу. Зараз я роблю бірчицю для себе і для друзів, але на продаж — ні.
ПРОТЕ МОЯ ЛЮБОВ ДО ПИВА ЗДОБУЛА НОВІ ФОРМИ - З’ЯВИВСЯ «BEER RUNNING CLUB». Існує тисяча досліджень, що апелюють до користі пива, як відновлювального напою після фізичних навантажень, так само, як і десятки сотень, що пропагують повну відмову від алкоголю спортсменам і людям від спорту далеким. Все залежить від того, що саме ви хочете знайти. У нас в питанні поєднання пива і спорту порядок такий: спочатку спорт, а потім пиво. Інших варіантів ми не допускаємо. Взагалі-то бігові пивні клуби не така вже й новинка, бо найперший такий клуб — The Hash House Harriers — організували британські офіцери ще 1938-го року. Зараз таких клубів по світу дуже багато, і переважно вони організовані пивоварнями чи при пивоварнях. Ми теж жартома називаємося “Придворним клубом «Лісопилки», бо саме цей заклад приймає наш маленький, але веселий клуб. Зазвичай, ми зустрічаємося раз на два тижні, перевдягаємося, лишаємо речі у барі, бігаємо 5 км навколо озера, а потім відновлюємо сили келихом свіжого пива і теревенями, звісно про, але не винятково, пиво. Взагалі, нам кортить довести, що не всі бігуни — люди, які доводять спорт до рівня знущань над собою і обмежень в усьому, і не всі люди, які п'ють пиво, — огрядні неповороткі відсиджувачі сідниць на дивані перед телевізором з пляшкою в руках. Ми нічого не пропагуємо, ми просто збираємося і проводимо час з користю (побігали) і задоволенням (поспілкувалися і випили улюбленого напою).
Ми не ведемо облік членів клубу, у нас немає членських внесків, статуту і т. д, щоразу різний склад, хтось ходить на всі зустрічі, майже щоразу бувають нові обличчя. Почали ми бігати у квітні, і в цьому році останнім буде забіг під номером 13 (ні, ми не забобонні). Побігаємо у костюмах на День святого Миколая. В цілому з нами бігало людей 50. Це і пивовари, і банкіри, і фотографи, і працівники ІТ… Ми - строката компанія.
Реклами чи розголосу ми не прагнемо, єдиний спосіб дізнатися про наступні події — це читати нашу сторінку у фб або випадково побачити нас у “Лісопилці” і спитати, що це за дивні люди (так до нас приєдналися кілька бігунів). Плануємо і надалі бігати разом, можливо — зробити якесь виїзне засідання, взяти участь ще у кількох великих забігах, бо один марафон естафетною командою ми уже подолали.
А ЩЕ МОЯ ЛЮБОВ ДО ПИВА ПРИЗВОДИТЬ ДО ТОГО, ЩО Я ПОСТІЙНО ЕКСПЕРИМЕНТУЮ НА КУХНІ. Ось вам мій улюблений рецепт – божественно вологі, оксамитово-ніжні, насичено шоколадні, розкішні брауні на темному пиві.
100 г чорного шоколаду (я беру кондитерський Auchan у 200-грамових плитках)
120 г вершкового масла
4 яйця
180 г цукру
25 г какао
125 г борошна
2 ч.л. ванільного екстракту
110 мл стаута (темного пива)
На водяній бані чи у мікрохвильовці розтопіть масло і шоколад (я зазвичай ставлю на 1 хвилину, а якщо недостатньо, інтервали по 10 секунд із щоразовою перевіркою). Просійте борошно разом з какао (я інколи лінуюся це робити і не помічаю різниці). Яйця збийте з цукром у густу, пишну і однорідну піну на високих обертах міксера. У яєчну суміш на швидких обертах додайте шоколад, поступово всипте борошно, долийте пиво і ваніль. Не перестарайтеся зі збиванням. Вилийте у змащену маслом і притрушену борошном або какао форму. Випікайте при температурі 180С 40 хвилин, але перевіряти готовність можна вже з 35 хвилини, брауні повинні бути трошки вологими, але без великих грудочок на трісочці. Дістати з печі. Відновити перехоплене дихання. Не кидатися їсти гарячими. Розрізати на порційні квадрати. Зробити чаю/кави/молока і повісити знак «Не турбувати, тимчасово недоступний: у раю».
Блог Лани: Travel, eat, make a pic of it
Сторінка Лани у Facebook
