Журналіст з Івано-Франківська Ольга Мончук веде популярний блог «Кулінарні варіації вар’ятки». Нашому сайту блогерка розповіла, скільки страв можна приготувати з гарбуза і чому саме рецептом вергунів вона пишається особливо.
У МЕНЕ БУЛО НАДЗВИЧАЙНО СМАЧНЕ І ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО. Вже з чотирьох років кулінарія стала найцікавішою грою. А свої перші в житті тістечка я спекла вже в четвертому класі. І це точно завдяки моїй бабусі, яка вчилась на кулінарних курсах «ще за Польщі», та мамі. Саме вони показали на своєму прикладі, наскільки готування їжі може бути захоплюючим.
На Різдво чи Великдень їх кухні перетворювалися на справжню кулінарну лабораторію. Пам’ятаю, як бабуся напередодні Святвечора смажила хрустики (вергуни) та пампушки з ружею – вся квартира наповнювалася неймовірним ароматом. Потім щедро посипала їх цукровою пудрою, викладала на кльош, який накривала білосніжною серветкою, і ставила на креденс. Я любила „тягати” хрустики, щоб бабуся не впіймала. І це мені завжди вдавалося.
Медовий торт, цибульні тістечка з кмином, французький яблучний пляцок, чай з моченою чорницею - ці страви були моїми улюбленими і завжди асоціюються з дитинством та бабусею. Про її французький яблучний пляцок в моїй родині взагалі ходять легенди. На жаль, ні я, ні мама не перейняли в покійної бабусі Парасковії секретів випікання цього десерту. А от рецепт хрустиків я встигла перебрати, нині кожного Різдва та Водохреща тішу рідних смаком, знайомим мені з дитинства.
Що стосується мами, то мені складно відокремити її одну коронну страву, адже вона, як і я, любить експериментувати на кухні та апробовувати нові рецепти. Навіть в важкі 90-ті мама з простих та доступних продуктів готувала справжні шедеври: домашній хліб, паляниці, пиріжки на квасному молоці з варенням… Дуже смутно пригадую навіть тістечка на майонезі (в якийсь період його було багато - треба ж кудись дівати). А ще пам’ятаю, як вона для нас з братом готувала домашнє морозиво. Це була справжня подія, ми не могли дочекатися, поки воно нарешті замерзне і ним можна буде ласувати. Нині вже я готувала чимало різних видів морозива. Втім, смачнішого, ніж тоді у мами, у мене не виходило.
Щодо моєї коронної родинної страви, то, мабуть, це найрізноманітніші салати і – сирники! Я дуже люблю їх готувати і смакувати ними. А ще італійський десерт «панна-котта», це один з улюблених десертів мого чоловіка.
БЛОГ «КУЛІНАРНІ ВАРІАЦІЇ ВАР’ЯТКИ» Я ЗАПОЧАТКУВАЛА ДВА РОКИ ТОМУ. Ідея все занотовувати в віртуальному щоденнику з’явилась через те, що рецепти часто губились. Хочеш з часом щось повторити, а вже не пам’ятаєш, звідки рецепт брала, що додавала від себе.
Мене часто запитують, чому така назва. Слово «варіації», думаю, якнайкраще передає суть блогу, в якому всі рецепти проходять через мої руки. Тож експериментів чимало. А слово “вар’ятка” дуже мені подобається, воно додає галицького колориту.
Я й досі не вважаю себе популярною блогеркою, але щиро радію кожному читачеві та відгуку. Особливо тішуся коментарям з фотографіями. Є кілька господиньок, котрі радо присилають мені світлини страв, які вони готували за рецептами з мого блогу. Це дуже сильно мотивує і надихає.
«ФІРМОВИМ» ПРОДУКТОМ МОГО БЛОГУ СТАВ ГАРБУЗ. Це трапилось спонтанно. Просто в певний період я захопилася стравами з цього овочу, готувала їх чи не щодня, це і відбилося в блозі. Гарбуз люблю за його універсальність. Готувала з нього практично все: десерти, випічку, закуски, перші та другі страви, гарніри, консервацію… Лише в блозі у мене - понад 30 страв з цим яскравим і корисним овочем, а готувала я значно більше всього.
Щоб виходило смачно, треба обирати „правильний” гарбуз, тобто мускатних сортів. А ще не варто забувати про спеції. До десертів та випічки ідеально підійдуть апельсиновий сік, кориця, імбир та гвоздика, до солоних страв – мускатний горіх, розмарин, чебрець та часник.
Насправді смачні страви виходять і з дуже бюджетних складників. Головне - не лінуватися чаклувати на кухні. Тоді вся ваша родина буде сита і задоволена.
ПІД ЧАС ІНТЕРВ’Ю Я НЕ ОДНОРАЗОВО ЗГАДУВАЛА ХРУСТИКИ, ТОМУ РАДО ПОДІЛЮСЯ З ЧИТАЧАМИ ЇХНІМ РЕЦЕПТОМ. Тим паче, що не за горами другий Святвечір.
4 склянки борошна, 100 грамів масла або маргарину, 1 столова ложка цукру, 4 жовтки, 1 чайна ложка порошку до печива, 1 столова ложка алкоголю (коньяку, горілки чи рому), сметана для замішування тіста (приблизно 1 склянка), 1 літр олії для смаження.
На стільницю просіяти борошно, змішати його з порошком до печива та цукром. Додати масло, перетерти з борошном. Додати жовтки та алкоголь. Замісити на сметані м’яке тісто. Розкачати тонкий пласт. З тіста нарізати смужки. З них - невеличкі шматки, по середині кожного зробити розріз. Просилити в розріз один кінець смужки. Легким порухом рук смужки тіста перетворюються в хрустики.
В казанок налити олію, десь 700 мл, поставити на вогонь. В киплячу олію опустити хрустики, посмажити до золотистого кольору з кожного боку. Готові хрустики викласти на кльош і посипати цукровою пудрою. І нехай різдвяна казка і дух Різдва не омине вашу оселю!
