Що їдять данці

За соціологічними дослідженнями, данці – одна з найщасливіших націй світу. В цій країні навіть є свій Інститут щастя. А його директор Мік Вікінг випустив книгу, в якій вчить інші нації, як радіти життю. Книга ця миттєво стала світовим бестселером.   

Юлія Гудошник, яка рік прожила в цій країні, підтверджує: данці вміють отримувати задоволення. І в першу чергу це, звичайно, стосується їжі. Що таке „колективні кухні”, як данцям вдається залишатися стрункими, незважаючи на загальнонаціональну любов до бекону, і скільки коштує похід в данський ресторан, Юлія розповіла нашому сайту.

В ДАНІЇ Я ПРОВЕЛА РІК. Спочатку там вчилась, потім працювала в Центрі досліджень розвитку комунікацій. На роботі ми спілкувались насамперед англійською, але розмовну данську за час перебування в цій країні я теж вивчила.

З точки зору кулінарії країна мене спочатку не тільки не вразила, але навіть розчарувала. Данці обожнюють продукти, які я не дуже люблю, - свинину та картоплю. Я ділила квартиру з п’ятьма місцевими жителями, так от в нашому холодильнику бекону було в рази більше, ніж якихось інших продуктів. Данська вечеря рідко обходилася без м’яса і пива.

До речі, при цій любові до калорійних продуктів жителі цієї країні залишаються стрункими та підтягнутими. Це тому, що спорт для данців – це як почистити зуби. Всі бігають - в парках і навколо озер. Якщо в тебе немає абонемента в спортклуб, з тобою щось не так, це ненормально – не займатися своїм здоров’ям. Дуже популярні танці та відкриті танцювальні вечори. Більшість їздить на роботу на велосипедах (в будь-яку погоду!) і намотує щоденно до 5 километрів. Взагалі, велосипед для данця – то найкращий друг. Тож таку слабкість як бекон і картопля вони можуть собі дозволити.

Я ДУЖЕ СХУДЛА. Правда, не через спорт. Ця країна дуже дорога! І перші півроку я постійно лякалася цін і обмежувала себе як могла. Дообмежувалася так, що стала зовсім тростинкою. Потім трошки звикла, зрозуміла, на чому можна зекономити, стало легше.  

Зекономити можна, в першу чергу, завдяки дуже милій данській традиції готувати разом. Вони ніколи не їдять самі, завжди кличуть друзів. Але вечірки в них проходять не так, як в нас, коли хазяйка стоїть півдня біля плити, все готує сама, намучується, і їй та вечірка вже не в радість. Данці готують разом і разом потім їдять. Завдяки цьому будь-яка страва виходить смачна і приносить задоволення.

Дуже популярні так звані „колективні кухні”, на яких в кінці тижня збираються абсолютно незнайомі люди і спільно готують. Зазвичай на такі кухні місцеві супермаркети бескоштовно привозять нереалізровані продукти. І, збираючись, ви разом вигадуєте, що ж з тих продуктів можна приготувати. Виходять дуже теплі й цікаві вечори. Тому туди приходять навіть ті люди, яким не треба економити. Просто відпочити та поспілкуватися.

ДАНЦІ З ДИТИНСТВА ЛЮБЛЯТЬ І ВМІЮТЬ ГОТУВАТИ. Чоловіки печуть хліб. Жінки „чаклують” над десертами. Цю любов до данської випічки я привезла до України. Тепер із задоволенням сама випікаю хліб. А на Різдво планую приготувати традиційний данський рисовий пудинг risalamande. З ним, до речі, пов’язана цікава традиція. В рис додають подрібнений мигдаль, і лише один горішок цілий. Той, хто знайде цей горішок, отримує подарунок від господаря. І, звичайно, йому цілий рік щаститиме.

У відповідь я навчила данців готувати наші сирники. Сиру, до речі, в цій країні немає, вірніше, я його знаходила тільки в магазинах з польськими продуктами. Не можу сказати, що ця наша улюблена страва викликала у данців захоплення, але куштували і розпитували з інтересом.

В РЕСТОРАНИ МІСЦЕВІ ЖИТЕЛІ ХОДЯТЬ РІДКО. Нічого дивного, це дуже дорого: в середньому  вечеря на двох обійдеться вам в 100 євро. Мій друг збирав гроші, щоб на 5-річчя з дня знайомства повести дівчину в знаменитий ресторан „Noma” (там вечеря на двох з вином коштує приблизно 500 євро). Так, незважаючи на дуже просту домашню їжу, саме Данія переосмислила скандинавську кухню. І зробила це так оригінально, що тепер в Копенгаген їдуть у гастротури зі всього світу. Не їсти, а смакувати. В тому ж „Noma” це може бути до 20 страв за вечерю, але ці страви – розміром з горобчика, якась травинка з комашинкою. Тобто ви приходите, щоб здивувати свої смакові рецептори незвичним поєднанням продуктів.

Щоб отримати задоволення від життя по-данськи, раджу приготувати ЧІЛІ КОН КАРНЕ

Інгредієнти:

  • Оливкова олія
  • Майоран, чилі, паприка
  • Сіль, перець, кумин
  • 2 зубчики часника
  • Одна цибулина
  • Один перець
  • 500 г фаршу яловичого
  • 400 г томатів перетертих
  • 400 г бобів червоних з банки
  • 300 г яловичого бульйону

На розігрітій сковорідці смажимо цибулю до золотистого кольору. Додаємо 2 зубчики дрібно нашинкованого часнику й червоний перець. Додаємо спеції – ложку чилі, ложку паприки, часник в порошку, кумин й перець. Смажимо все разом ще хвилин 5, помішуючи. Даємо всьому ще протушитися разом. Додаємо м’ясо. Дивимося, щоб не тушилося, а таки смажилося – має бути коричневого кольору, без рожевих грудок.

Тоді можемо залити бульйоном (300 г – бажано теж м’ясним), додати 400 г перетертих помідорів й сіль/перець. Усе це діло доводимо до кипіння, перемішали – далі під кришку, хай булькає ще хвилин так 20. В процесі перевіряємо, помішуючи. Якщо надто густо – додаємо трохи води. Далі додаємо червоні боби з банки (400 грам). Перемішали легенько і даємо цьому всьому закипіти й зготуватися ще хвилин 10. Куштуємо – приправляємо чим треба.

Подаємо з рисом.